Інсульт – гостре порушення кровопостачання головного мозку (ГПМК), що характеризується раптовою (протягом кількох хвилин, годин) появою осередкової та/або загальномозкової неврологічної симптоматики, яка зберігається понад 24 години.
Якщо симптоматика є оборотною і стан пацієнта приходить в норму протягом 24 годин або менше, то це перехідне порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішемія (ішемічна атака) – ТІА.
Однак наявність перехідних порушень та ТІА говорить про високу ймовірність розвитку інсульту і також потребує уважного обстеження, лікування та реабілітації.
Варіанти інсультів:
• Геморагічний інсульт
• Ішемічний інсульт
За будь-якого з варіантів інсульту відбувається пошкодження ділянки головного мозку, в якому порушено кровообіг. Тяжкість та оборотність симптомів залежить від величини вогнища ураження, скомпенсованості системного кровообігу та кровообігу в інших (неушкоджених) ділянках головного мозку, наявності ускладнень, віку пацієнта, наявності емоційно-вольових порушень та ін.
Симптоми інсульту
Незалежно від причини та варіантів перебігу інсультів вони можуть виявлятися:
- Загальмозкова симптоматика: головний біль, нудота, блювання, втрата або затьмарення свідомості, запаморочення, психічні порушення, дезорієнтація, збудження та ін.
- Вогнищева неврологічна симптоматика, яка обумовлена локалізацією вогнища.
Найчастіші симптоми:
- Слабкість у кінцівках та м’язах обличчя, частіше на одній стороні: лівій або правій. Зазвичай слабкість у руці та нозі буває не однаково виражена;
- Порушення чутливості на обличчі та тілі, частіше з однієї сторони, іноді буває підвищення чутливості та болю в половині тіла;
- Мовні порушення: утруднення чи неможливість спонтанного мовлення, порушення розуміння зверненого мовлення, порушення артикуляції;
- Порушення рівноваги та координації, частіше з однієї сторони; порушення чи неможливість сидіти/стояти/ходити;
- Порушення ковтання та фонації;
- Порушення з боку органів чуття: погіршення або втрата зору, слуху, випадання ділянок (полів) зору та ін;
- Епілептичні напади.
Надалі у багатьох пацієнтів розвиваються:
- Когнітивні розлади: погіршення пам’яті, уваги, мислення до розвитку деменції;
- Психічні розлади, у тому числі депресія, емоційно-вольові порушення та ін;
- Втрата навичок: побутових та професійних;
- Астенізація: загальна слабкість, швидке виснаження, сповільненість розумових процесів, емоційна нестабільність.
Поєднання та тяжкість симптомів у кожного пацієнта індивідуальні, тому відновлення проходить неоднаково, і методи реабілітації застосовуються різні.
Діагностика
Діагностика інсульту заснована на характерній клінічній картині медичної проблеми, наявності неврологічних синдромів, відповідних факторів ризику розвитку хвороби й обов’язкових інструментальних дослідженнях.
Інструментальна діагностика інсульту:
- КТ;
- МРТ;
- ультразвукове дослідження судин (дуплексне й триплексне сканування прецеребральних артерій голови, транскраніальна доплерометрія церебральних артерій);
- електрокардіографічне дослідження;
- ехокардіографія;
- ангіографія.
Лабораторні методи дослідження:
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів;
- біохімія крові (фактори згортання крові);
- загальний аналіз сечі.
Принципи лікування інсульту
У лікуванні інсульту є золоте правило «4 годин». Коли з’явилися перші симптоми обов’язково запишіть час їх появи. І від моменту перших симптомів 4 години — ідеальний час надання допомоги. Кожна ХВИЛИНА затримки — зменшує шанси на життя і одужання.
Побачили симптоми інсульту? Телефонуйте 103!
У гострому періоді інсульту пацієнту проводиться комплекс інтенсивних лікувальних заходів щодо підтримки вітальних (життєво важливих) функцій: дихання, регуляція роботи серця, судинний тонус, термогегуляція, порушення водно-електролітного балансу та ін.
Залежно від виду інсульту, іноді проводиться хірургічне лікування (Розсмоктування тромбу та відновлення прохідності судин медикаментозними препаратами). Найчастіше потрібне проведення спеціальних лікувальних заходів щодо усунення набряку мозку, зниження внутрішньочерепного тиску, усунення судом.